нешвидко
НЕШВИДКО. Присл. до нешвидкий. Василько торкнув коней; коні знялися з місця і нешвидко побрели по глибокому снігу... (Коцюб., І, 1955, 81); Говорив [Давид] гарно, голосно, нешвидко і вплітаючи в мову живі барвисті образи (Головко, II, 1957, 129); // Через великий відрізок часу. Нешвидко.. прийшов він до пам'яті і заговорив спокійніше (Мирний, III, 1954, 204).