новомодний
НОВОМОДНИЙ, а, е. 1. Зробл., вигот. відповідно до вимог нової, останньої моди. Мигне часом циліндр, новомодний жіночий бриль - і рядом білий халат араба (Коцюб., III, 1956, 348); Пріська надивувалася вволю, дивлячись, як пані спокійно.. натягала на чорні сорочки своїм дітям новомодні сукні (Л. Янов., І, 1959, 226).
2. Який недавно став модним. Усі гості сього новомодного празника вже зібралися (Фр., II, 1950, 367).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | новомодний | новомодна | новомодне | новомодні |
Родовий | новомодного | новомодної | новомодного | новомодних |
Давальний | новомодному | новомодній | новомодному | новомодним |
Знахідний | новомодний, новомодного | новомодну | новомодне | новомодні, новомодних |
Орудний | новомодним | новомодною | новомодним | новомодними |
Місцевий | на/у новомодному, новомоднім | на/у новомодній | на/у новомодному, новомоднім | на/у новомодних |