новоприбулий
НОВОПРИБУЛИЙ, а, е. Який недавно або тільки що прибув куди-небудь. Новоприбулий боярин Тугар Вовк оповістив тухольцям, що хотів би зробити великі лови на медведів (Фр., VI, 1951, 10); Щорс підійшов до новоприбулого повстанського загону (Довж., І, 1958, 138); // у знач. ім. новоприбулий, лого, ч .; новоприбула, лої, ж. Людина, яка недавно або тільки що прибула куди-небудь. [Рената:] Сестричко! Ось я тут! (Цілується з новоприбулою) (Л. Укр., II, 1951, 480); Сергій наливає склянку і підносить новоприбулому (Тют., Вир, 1964, 207).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | новоприбулий | новоприбула | новоприбуле | новоприбулі |
Родовий | новоприбулого | новоприбулої | новоприбулого | новоприбулих |
Давальний | новоприбулому | новоприбулій | новоприбулому | новоприбулим |
Знахідний | новоприбулий, новоприбулого | новоприбулу | новоприбуле | новоприбулі, новоприбулих |
Орудний | новоприбулим | новоприбулою | новоприбулим | новоприбулими |
Місцевий | на/у новоприбулому, новоприбулім | на/у новоприбулій | на/у новоприбулому, новоприбулім | на/у новоприбулих |