ночувати
НОЧУВАТИ, ую, уєш, недок. і док. Проводити ніч із сном і відпочинком; лаштуватися де-небудь на ніч для відпочинку. Ночували гайдамаки В зеленій діброві (Шевч., І, 1963, 100); Майже щоночі в Убийвовків ночував хтось з подорожніх (Гончар, IV, 1960, 72); Вперше Катерина ночувала одна в хаті (Збан., Переджнив'я, 1960, 190); Лукашевич залишилась у Марійки ночувати (Донч., V, 1957, 436).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ночую | ночуємо |
2 особа | ночуєш | ночуєте |
3 особа | ночує | ночують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ночуватиму | ночуватимемо |
2 особа | ночуватимеш | ночуватимете |
3 особа | ночуватиме | ночуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ночував | ночували |
Жіночий рід | ночувала | |
Середній рід | ночувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ночуймо | |
2 особа | ночуй | ночуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ночуючи | |
Минулий час | ночувавши |