нуда
НУДА, и, ж.. розм. 1. Те саме, що нудьга 1, 2. Емене докучило врешті сидіти на гарячій землі.. Що їй робити, чим заповнити святну нуду? (Коцюб., І, 1955, 285); Нуда його [пана] мучила, ніяка робота не йшла до рук, ніяка думка не клеїлася в голові (Фр., III, 1950, 291); Коли пройти ряди цих довгих, монотонних Провулочків, і площ, і вулиць напівсонних,.. Однакові до злості і нуди, - То раптом вийдеш ти на площу нешироку (Бажан, Роки, 1957, 211).
2. Те саме, що нудьгар. Не поет, сказать би, просто нуда, Світ йому здавався, як в диму (Шпорта, Ти в серці.., 1954, 126).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нуда | нуди |
Родовий | нуди | нуд |
Давальний | нуді | нудам |
Знахідний | нуду | нуди, нуд |
Орудний | нудою | нудами |
Місцевий | на/у нуді | на/у нудах |
Кличний | нудо | нуди |