обрити
ОБРИТИ див. обривати2.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обрию | обриємо |
2 особа | обриєш | обриєте |
3 особа | обриє | обриють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обрив | обрили |
Жіночий рід | обрила | |
Середній рід | обрило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обриймо | |
2 особа | обрий | обрийте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | обривши |
обрит
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обрит | обрити |
Родовий | обриту | обритів |
Давальний | обритові, обриту | обритам |
Знахідний | обрит | обрити |
Орудний | обритом | обритами |
Місцевий | на/у обриті | на/у обритах |
Кличний | обрите | обрити |