озорювач
0
ОЗОРЮВАЧ, -а, ч. 1. Той, хто керує озорюванням сцени, створюючи зоряні ефекти.
2. Пристрій для оптичного накопичення у квантовому приладі. 3. Частина випромінювача лазеру, спозначена для оптичного накопичення лазерного активного елементу, містячи джерела оптичного випромінювання та елементи, котрі формують необхідне розподілення випромінюючого накопичення на лазерних активних елементах. 4. Складова частина оптичного спектрального приладу або самостійний пристрій, оптико механічна система котра передає цівку від джерела оптичного випромінення на вхідну діафрагму.
Автор
ТиДиви
Додано 20/05/2021

ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | озорювач | озорювачі |
Родовий | озорювача | озорювачів |
Давальний | озорювачеві, озорювачу | озорювачам |
Знахідний | озорювач | озорювачі |
Орудний | озорювачем | озорювачами |
Місцевий | на/у озорювачі, озорювачу, озорювачеві | на/у озорювачах |
Кличний | озорювачу | озорювачі |