онімечитися
ОНІМЕЧИТИСЯ див. онімечуватися.
ОНІМЕЧИТИСЯ див. онімечуватися.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | онімечуся | онімечимося |
2 особа | онімечишся | онімечитеся |
3 особа | онімечиться | онімечаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | онімечився | онімечилися |
Жіночий рід | онімечилася | |
Середній рід | онімечилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | онімечмося | |
2 особа | онімечся | онімечтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | онімечившись |