обмотка
ОБМОТКА, и, ж. 1. спец. Покриття на чому-небудь, яке накладається обмотуванням. Обмотка електропровода; Обмотка теплоізоляції.
2. спец. Система провідників електричного струму, розміщених на магнітних елементах електричної машини. Всі провідники електричного струму: дріт, шини, кабелі, обмотки електромашин і трансформаторів роблять з чистої міді (Токарна справа, 1957, 59).
3. перев. мн. Довгі смуги цупкої тканини, якими солдати обмотують ноги від черевиків до колін. Люди відчували себе незручно у військовій формі, обмотки обвисали, гімнастьорки халабудились (Тют., Вир, 1964, 307).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обмотка | обмотки |
Родовий | обмотки | обмоток |
Давальний | обмотці | обмоткам |
Знахідний | обмотку | обмотки |
Орудний | обмоткою | обмотками |
Місцевий | на/у обмотці | на/у обмотках |
Кличний | обмотко | обмотки |