обнімати
ОБНІМАТИ, аю, аєш, недок., ОБНЯТИ, німу, німеш, док., перех. Те саме, що обіймати. Лимар кичку зашиває, Мене горне, обнімає, Молоденьку (Шевч., II, 1953, 140); Ярослава раптом обняла Люду й голосно заспівала (Дмит., Розлука, 1957, 278); Він знову не міг заснути і лежав, обнявши подушку (Сенч., На Бат. горі, 1960, 19); Як вони підводили Романа до пожежі, то вже всю клуню обнімав огонь (Гр., II, 1963, 303): Мої очі, мій мозок жадібно ловлять усі деталі страшного моменту.. І те велике ліжко з маленьким тілом і несміливе світло раннього ранку, що обняло сіру ще хату... (Коцюб., І, 1955, 418); Катрю обняла якась радість божевільна (Вовчок, І, 1955, 215); Мені здається, що тут більше причинилася моя вдача, те гаряче бажання - обняти цілий круг людських інтересів (Фр., І, 1955, 31); Пан Славко був готовий виконати свою постанову й обняти посаду урядника при касі (Март., Тв., 1954, 449).
@ Обнімати (обняти) оком (очима, поглядом, зором і т. ін. ) - те саме, що Обіймати (обійняти) оком (очима і т. ін. ) (див. обіймати). Обнявши мене добрим, невинним оком, щезала [сестра] (Коцюб., II, 1955, 357); Коли йому.. було заборонено дивитись на неї, він просто обняв її поглядом і побачив усе-усе до найменших дрібниць (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 50).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обнімаю | обнімаємо |
2 особа | обнімаєш | обнімаєте |
3 особа | обнімає | обнімають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обніматиму | обніматимемо |
2 особа | обніматимеш | обніматимете |
3 особа | обніматиме | обніматимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обнімав | обнімали |
Жіночий рід | обнімала | |
Середній рід | обнімало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обнімаймо | |
2 особа | обнімай | обнімайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обнімаючи | |
Минулий час | обнімавши |