образність
ОБРАЗНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. образний. Мова поеми ["Слова.."] відзначається великою емоціональністю, образністю та стилістичним багатством (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 512); Образність вислову, абстрактна лексика мають у Брянського свою індивідуальну, типову для нього забарвленість (Мовозн., VI, 1948, 17).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | образність | образності |
Родовий | образності, образности | образностей |
Давальний | образності | образностям |
Знахідний | образність | образності |
Орудний | образністю | образностями |
Місцевий | на/у образності | на/у образностях |
Кличний | образносте | образності |