одужувати
ОДУЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОДУЖАТИ, аю, аєш, док. Ставати здоровим, поправлятися після хвороби. Зінько наче й одужував, але вельми помалу. Кашляв і казав, що болять груди (Гр., II, 1963, 486); Ще тиждень пролежала Василина у Марії в хаті, поки зовсім одужала (Н.-Лев., II, 1956, 94); Ярина після багатьох днів хвороби одужала (Скл., Святослав, 1959, 100).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | одужую | одужуємо |
2 особа | одужуєш | одужуєте |
3 особа | одужує | одужують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | одужуватиму | одужуватимемо |
2 особа | одужуватимеш | одужуватимете |
3 особа | одужуватиме | одужуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | одужував | одужували |
Жіночий рід | одужувала | |
Середній рід | одужувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | одужуймо | |
2 особа | одужуй | одужуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | одужуючи | |
Минулий час | одужувавши |