оклецькуватий
ОКЛЕЦЬКУВАТИЙ, а, е, діал. 1. Невисокий, але кремезний; присадкуватий (про людину). Оклецькуватий писар з якутів зітхав, протираючи очі (Граб., III, 1960, 92).
2. Короткий і товстий. Оклецькуватий палець.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | оклецькуватий | оклецькувата | оклецькувате | оклецькуваті |
Родовий | оклецькуватого | оклецькуватої | оклецькуватого | оклецькуватих |
Давальний | оклецькуватому | оклецькуватій | оклецькуватому | оклецькуватим |
Знахідний | оклецькуватий, оклецькуватого | оклецькувату | оклецькувате | оклецькуваті, оклецькуватих |
Орудний | оклецькуватим | оклецькуватою | оклецькуватим | оклецькуватими |
Місцевий | на/у оклецькуватому, оклецькуватім | на/у оклецькуватій | на/у оклецькуватому, оклецькуватім | на/у оклецькуватих |