окричувати
ОКРИЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОКРИЧАТИ, чу, чиш, док., перех., рідко. Те саме, що обзивати. - Чорнити мене перед старим приятелем! Окричувати тираном (Фр., VII, 1951, 208); // Оголошувати, прозивати ким-небудь. - Ви окричали нас соціалістами, а самі не знаєте, що таке соціалізм (Кол., Терен.., 1959, 279); Папа [Іоанн XXIII] заграє з кардиналами, .. заграє з єпископами і віруючими,. . - і вже його окричали лібералом (Мельн., Обличчя.., 1960, 40).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | окричую | окричуємо |
2 особа | окричуєш | окричуєте |
3 особа | окричує | окричують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | окричуватиму | окричуватимемо |
2 особа | окричуватимеш | окричуватимете |
3 особа | окричуватиме | окричуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | окричував | окричували |
Жіночий рід | окричувала | |
Середній рід | окричувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | окричуймо | |
2 особа | окричуй | окричуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | окричуючи | |
Минулий час | окричувавши |