окультивований
ОКУЛЬТИВОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до окультивувати.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | окультивований | окультивована | окультивоване | окультивовані |
Родовий | окультивованого | окультивованої | окультивованого | окультивованих |
Давальний | окультивованому | окультивованій | окультивованому | окультивованим |
Знахідний | окультивований, окультивованого | окультивовану | окультивоване | окультивовані, окультивованих |
Орудний | окультивованим | окультивованою | окультивованим | окультивованими |
Місцевий | на/у окультивованому, окультивованім | на/у окультивованій | на/у окультивованому, окультивованім | на/у окультивованих |