олень
ОЛЕНЬ, я, ч. Велика жуйна тварина (свійська і дика) родини оленевих з гілчастими рогами і коротким хвостом. Вийшли з ліса [лісу] олені, один за другим, а що вийде новий, то роги у нього все кращі та веселіші (Коцюб., II, 1955, 326); Біля самого чума олені сонно погойдували розкішними головами, дожидаючи санної доріжки (Ільч., Серце.., 1939, 398); * У порівн. Такі якісь у нього стали очі, як в оленя, що на морозі плаче (Л. Укр., І, 1951, 400).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | олень | олені |
Родовий | оленя | оленів |
Давальний | оленеві, оленю | оленям |
Знахідний | оленя | оленів |
Орудний | оленем | оленями |
Місцевий | на/у олені, оленеві | на/у оленях |
Кличний | оленю | олені |
олена
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Олена | Олени |
Родовий | Олени | Олен |
Давальний | Олені | Оленам |
Знахідний | Олену | Олен |
Орудний | Оленою | Оленами |
Місцевий | на/у Олені | на/у Оленах |
Кличний | Олено | Олени |
олен
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | олен | олени |
Родовий | олену | оленів |
Давальний | оленові, олену | оленам |
Знахідний | олен | олени |
Орудний | оленом | оленами |
Місцевий | на/у олені | на/у оленах |
Кличний | олене | олени |