опоганювати
ОПОГАНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОПОГАНИТИ, ню, ниш, док., перех. 1. Робити що-небудь поганим, нечистим. Підходжу до [трупа] фашиста боком - як ти смів, вовче, опоганити чистий дніпровський пісок? (Донч., VI, 1957, 287).
2. перен. Неславити, ганьбити кого-, що-небудь, принижуючи, плямуючи чимось; оскверняти. Вона не терпіла цих темних ворожбитів, які опоганювали саме слово планета, що було для неї науковим терміном, сповненим своєрідної краси і чарівності (Гончар, IV, 1960, 74); - Ти сором мій, ти опоганила наше чесне ім 'я Лемішок... (Н.-Лев., І, 1956, 327); // Позбавляти моральної чистоти. А замість украденого, українському народові привезли з гітлерівської Німеччини одну книжку - поліцейський кодекс, один витвір фашистського мистецтва - порнографічну листівку, щоб отруїти і опоганити душу народу (Довж., III, 1960, 50).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | опоганюю | опоганюємо |
2 особа | опоганюєш | опоганюєте |
3 особа | опоганює | опоганюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | опоганюватиму | опоганюватимемо |
2 особа | опоганюватимеш | опоганюватимете |
3 особа | опоганюватиме | опоганюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | опоганював | опоганювали |
Жіночий рід | опоганювала | |
Середній рід | опоганювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | опоганюймо | |
2 особа | опоганюй | опоганюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | опоганюючи | |
Минулий час | опоганювавши |