оправка
ОПРАВКА, и, ж. Пристрій для закріплення на металорізальних верстатах інструмента або оброблюваної деталі. Оправки застосовують у тих випадках, коли треба забезпечити найбільш точну концентричність зовнішніх поверхонь оброблюваної деталі (Практ. з машинозн., 1957, 140).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | оправка | оправки |
Родовий | оправки | оправок |
Давальний | оправці | оправкам |
Знахідний | оправку | оправки |
Орудний | оправкою | оправками |
Місцевий | на/у оправці | на/у оправках |
Кличний | оправко | оправки |