осиковий
ОСИКОВИЙ, а, е. Прикм. до осика. Козячий кожух, осикові дрова, - готова біда (Номис, 1864, № 8110); Над водою гірко і п'янко пахло осиковими сережками, вербовими котиками (Стельмах, І, 1962, 455); * У порівн. Пан Мілько затрусився, як осиковий лист восени (Март., Тв., 1954, 189); // Який складається з осик. З найвищого щабля тригонометричної вежі відкривається чудовий краєвид з гладенькими.. рівнинами.., полезахисними смугами, осиковими гаями (Добр., Тече річка.., 1961, 11); // Зробл. з осики, осикового дерева. Розкладає [сторож] осикові прокислі ложки і шанобливо ллє горілку вірникові (Стельмах, Хліб.., 1959, 266); Осикове кілля.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | осиковий | осикова | осикове | осикові |
Родовий | осикового | осикової | осикового | осикових |
Давальний | осиковому | осиковій | осиковому | осиковим |
Знахідний | осиковий, осикового | осикову | осикове | осикові, осикових |
Орудний | осиковим | осиковою | осиковим | осиковими |
Місцевий | на/у осиковому, осиковім | на/у осиковій | на/у осиковому, осиковім | на/у осикових |