п'яніти
П'ЯНІТИ, ію, ієш, недок. Приходити в стан сп'яніння. [Круста (п'яніючи ):] Егеж, еге... Катон Молодший є... колишній Рим... республіка... (Л. Укр., II, 1951, 395); - Ось тепер, після самогону, можна й вина, можна й пива спробувати. Пробували і п'яніли ще дужче (Шиян, Баланда, 1957, 44); // перен. Приходити у стан, схожий на сп'яніння. Народ п'янів од запаху крові, хрипіння смерті, порохового диму (Коцюб., II, 1955, 104); Навесні свіжа рілля має свій чудодійний запах, від якого селянин п'яніє (Томч., Жменяки, 1964, 6); // перен. Збуджуватися, відчувати захоплення. Людина, як раніш, од власних сил п'яніє; Нестримна, як була у давню давнину (Зеров, Вибр., 1966, 474); П'яніли дівчата, на нього поглянувши, хоч він і не дивився на них (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 41).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | п'янію | п'яніємо |
2 особа | п'янієш | п'янієте |
3 особа | п'яніє | п'яніють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | п'янітиму | п'янітимемо |
2 особа | п'янітимеш | п'янітимете |
3 особа | п'янітиме | п'янітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | п'янів | п'яніли |
Жіночий рід | п'яніла | |
Середній рід | п'яніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | п'яніймо | |
2 особа | п'яній | п'янійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | п'яніючи | |
Минулий час | п'янівши |