півбіди
ПІВБІДИ, невідм., ж. Не дуже велика, стерпна або поправна біда. Це не біда, а лише півбіди; // у знач. присудк. сл. Враз чути крик... Біжать хлоп'ята-діти, То - пастушки... Їм спека півбіди! (Гр., І, 1963, 110); - То ще півбіди, якщо п'єсу не надрукують у журналі, а що як критик виступить у пресі з розгромною статтею? (Мокр., Сто.., 1961, 93).