подоляни
ПОДОЛЯНИ, лян, мн. (одн. подолянин, а, ч.; подолянка, и, ж. ). Жителі Поділля. Пружкі лиця в тутешніх людей [у Карпатах] нагадують більше подолян та волинців: вони тонкі, дрібні (Н.-Лев., II, 1956, 403); - В прадавні часи подоляни торгували пшеницею аж з Грецією або через Аккерман вивозили за Дунай... (Стельмах, І, 1962, 407); Як примчала шляхта зранку, Взяла в полон подолянку (Шпорта, Ти в серці.., 1954, 158).
подолянин
ПОДОЛЯНИН див . подоляни.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | подолянин | подоляни |
Родовий | подолянина | подолян |
Давальний | подолянинові, подолянину | подолянам |
Знахідний | подолянина | подолян |
Орудний | подолянином | подолянами |
Місцевий | на/у подолянині, подолянинові | на/у подолянах |
Кличний | подолянине | подоляни |