ПРИГОВОР
ПРИГОВОР, у, ч. 1. заст. Вирок (у 1 знач.). Маруся слухала ці одрубні фрази - і мов приговор смерті їй читали... (Хотк., II, 1966, 269).
2. розм. Постанова яких-небудь зборів. Нарешті він кашлянув, підтягнувся і високим, чужим трохи голосом почав читати. Всі уже знали той приговор.. Уже знали, що від сьогодні земля не панська, а людська, що народ одбирав її назад, у свою власність (Коцюб., II, 1955, 81); Мартин розгортає за столом ветхі віком копії постанов судебної палати, кладе перед очі Коропа приговор Стайківського сходу (Кос., Новели, 1962, 109); Треба організувати земельні громади й скласти приговор, тоді вишлють землеміра, і зробить він нарізку, як там кожна громада собі встановить (Головко, II, 1957 32).
вирок
ВИРОК, у, ч. 1. юр. Рішення суду про винність або невинність підсудного. Даремне було б намагання описати радість підсудних з приводу цього вироку (Фр., VI, 1951, 280); Поля, вислухавши вирок, знепритомніла (Шиян, Гроза.., 1956, 210); // перен. Чиє-небудь рішення про покарання когось. [Річард:] Навіщо се ти кажеш? Я ж вигнаний за вироком громади (Л. Укр., III, 1952, 104); І в глибокому підпіллі, вірний клятві бойовій, тут виносить [штаб гвардійців] чорній силі невблаганний вирок свій (Уп., Вітчизна миру, 1951, 31).
^ Виправдувальний вирок - рішення суду, яке ухвалюється при встановленні невинності підсудного; Обвинувальний вирок - рішення суду, яке ухвалюється при встановленні вини підсудного; Смертний вирок - обвинувальний вирок із засудженням підсудного до страти.
2. перен. Категоричне рішення про що-небудь, оцінка чогось, авторитетна думка про щось. - Буде з тебе й старої [спідниці], навчися-но перше робити, - дала вирок мати і на тому скінчилося (Л. Укр., III, 1952, 640); Шановний, дорогий академіку! Прочитайте і винесіть вирок (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 218).
ВИРОК, рка, ч. Зменш. - до вир. Рибка, почувши волю.., зникла в глибині. Тільки невеличкий, мов гніздечко, вирок сколихнувся за нею (Стельмах, Хліб.., 1959, 108); Потічок був невеличкий, але що плив звільна, то й багато в нім було.. глибоких і тихих вирків (Фр., III, 1950, 51).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вирок | вироки |
Родовий | вироку | вироків |
Давальний | вирокові, вироку | вирокам |
Знахідний | вирок | вироки |
Орудний | вироком | вироками |
Місцевий | на/у вироку | на/у вироках |
Кличний | вироку | вироки |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вирок | вирки |
Родовий | вирка | вирків |
Давальний | виркові, вирку | виркам |
Знахідний | вирок | вирки |
Орудний | вирком | вирками |
Місцевий | на/у вирку | на/у вирках |
Кличний | вирку | вирки |