переговори
ПЕРЕГОВОРИ, ів, мн . 1. Розмова, бесіда з метою обмінятися думками або домовитися про що-небудь з кимсь. З своєї брички Тарас почув переговори візника і, мабуть, станційного доглядача (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 332); Телефонний комутатор має сигнальне обладнання, що дає можливість диспетчерові бачити і чути, який з абонентів викликає його для телефонних переговорів (Сигналізація.., 1955, 8).
2. Обговорення з метою з'ясування думок, настроїв сторін або укладення угоди. - Я думаю нині ще йти до твоїх тухольців для переговорів: хочу обіцяти їм тебе взамін за вільний прохід (Фр., VI, 1951, 102); Червоне командування запропонувало білим військам здатись і вислати для переговорів парламентера (Гончар, II, 1959, 402).
Іти (піти) на переговори - починати переговори (у 2 знач.). Суворов до самого кінця дня не втрачав надії, що Айдозлі-Мехмет-паша врешті схаменеться й піде на переговори (Добр., Очак. розмир, 1965, 338).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | переговори | |
Родовий | переговорів | |
Давальний | переговорам | |
Знахідний | переговори | |
Орудний | переговорами | |
Місцевий | на/у переговорах | |
Кличний | переговори |
переговорити
ПЕРЕГОВОРИТИ див. переговорювати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | переговорю | переговоримо |
2 особа | переговориш | переговорите |
3 особа | переговорить | переговорять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | переговорив | переговорили |
Жіночий рід | переговорила | |
Середній рід | переговорило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | переговорімо | |
2 особа | переговори | переговоріть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | переговоривши |