переривчастий
ПЕРЕРИВЧАСТИЙ, а, е. 1. Який відбувається, протікає, розвивається із перервами, зупинками через невеликі проміжки часу. Бушувала буря, крізь яку іноді звучала перша мелодія спомину, але вона була сумна і переривчаста і скоро поринула цілком у хвилях гордого розпачу (Л. Укр., III, 1952, 590); Сучасні кінознімальні апарати обладнані стрибковим механізмом, що забезпечує переривчастий рух плівки, необхідний для одержання чіткого зображення на екрані (Наука.., 12, 1965, 56); Переривчастий струм.
2. Який має проміжки, прогалини; не суцільний. Скільки було труднощів, поки Снігур виготував [на токарному верстаті] гриб з круговою насічкою! Скільки експериментів, поки кругову насічку замінили переривчастою! (Автом., Щастя.., 1959, 146); Зеленуваті або блідо-рожеві дрібні квіти зібрані в повислі або вигнуті переривчасті волоті (Лікар. рослини, 1958, 93).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | переривчастий | переривчаста | переривчасте | переривчасті |
Родовий | переривчастого | переривчастої | переривчастого | переривчастих |
Давальний | переривчастому | переривчастій | переривчастому | переривчастим |
Знахідний | переривчастий, переривчастого | переривчасту | переривчасте | переривчасті, переривчастих |
Орудний | переривчастим | переривчастою | переривчастим | переривчастими |
Місцевий | на/у переривчастому, переривчастім | на/у переривчастій | на/у переривчастому, переривчастім | на/у переривчастих |