перехожий
ПЕРЕХОЖИЙ, а, е. 1. Який іде, переходить з одного місця в інше, перебуває де-небудь під час переходу чи подорожування. На той час лучились у селі перехожі москалі (Мирний, І, 1949, 139); Під осокором, недалеко від будинку, снідали перехожі солдати (Скл., Хазяїни, 1948, 38); // Який, переходячи з місця на місце, просить милостиню або йде на богомілля. З людьми жила Правда, а з панами Кривда.. Про це співали перехожі старці-кобзарі, мандруючи із своєю піснею від села до села (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 6); Іванко оглянувся. Біля нього впритул стояв каліка перехожий Миколай (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 222).
2. у знач. ім. перехожий, жого, ч .; перехожа, жої, ж. Людина, що, проходячи повз когось, через щось, іде куди-небудь у якому-небудь напрямку. Правда, що зловили десь у лісі чоловіка непевного, та.. й зовсім безвинний перехожий часом був схоплений (Вовчок, І, 1955, 361); Навколо було тихо, безлюдно. Лише зрідка показувалися перехожі: якась жінка з кошиком у руках.. сповзла у ярок, якийсь літній мужчина з рибальською сіткою спустився до берега (Коцюба, Нові береги, 1959, 390).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | перехожий | перехожі |
Родовий | перехожого | перехожих |
Давальний | перехожому | перехожим |
Знахідний | перехожого | перехожих |
Орудний | перехожим | перехожими |
Місцевий | на/у перехожому, перехожім | на/у перехожих |
Кличний | перехожий | перехожі |