першочерговий
ПЕРШОЧЕРГОВИЙ, а, е. Який має бути виконаний, здійснений у першу чергу, перед усім іншим; невідкладний. Боротьба за міцні й глибокі знання учнів з основ наук лишається одним з першочергових завдань радянської школи і актуальною проблемою радянської педагогіки (Ком. Укр., 10, 1959, 39); // у сполуч. із сл. вага, важливість і т. ін. Найбільший. Підвищення майстерності письменника - питання першочергової ваги (Літ. газ., 3.ХІІ 1953, 1).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | першочерговий | першочергова | першочергове | першочергові |
Родовий | першочергового | першочергової | першочергового | першочергових |
Давальний | першочерговому | першочерговій | першочерговому | першочерговим |
Знахідний | першочерговий, першочергового | першочергову | першочергове | першочергові, першочергових |
Орудний | першочерговим | першочерговою | першочерговим | першочерговими |
Місцевий | на/у першочерговому, першочерговім | на/у першочерговій | на/у першочерговому, першочерговім | на/у першочергових |