песимізм
ПЕСИМІЗМ, у, ч. Світосприймання, перейняте смутком, безнадією, зневірою в успіх, у краще майбутнє; протилежне оптимізм. Умови шаленого наступу реакції після поразки революції 1905-1907 рр. породили пристосовницьку, декадентську літературу, що оспівувала містику, порнографію, песимізм (Рад. літ-во, 2, 1958, 4); Оптимізм і песимізм виступають і як певні риси суспільної психології, що характеризують настрій мас (Ком. Укр., 5, 1966, 18); - Головне - знайти собі діло. Тоді песимізм як рукою зніме (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 150); Радянській людині, яка побудувала соціалізм і успішно споруджує світлу будову комунізму, песимізм є чужим (Ком. Укр., 5, 1966, 25).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | песимізм | песимізми |
Родовий | песимізму | песимізмів |
Давальний | песимізмові, песимізму | песимізмам |
Знахідний | песимізм | песимізми |
Орудний | песимізмом | песимізмами |
Місцевий | на/у песимізмі | на/у песимізмах |
Кличний | песимізме | песимізми |