плат
ПЛАТ, а, ч. 1. діал. Хустка. Вовняний плат.
2. розм. Шмат полотна або іншої тканини, що служить покривалом, скатеркою і т. ін. [Андромаха:] Я на ложе для Гектора новий готую плат (Л. Укр., II, 1951, 262); Плат брезенту; * Образно. Нараз широкий білий плат світла висвітлює під вікнами і лиже золотим язиком стіни (Фр., VIII, 1952, 205).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | плат | плати |
Родовий | плата | платів |
Давальний | платові, плату | платам |
Знахідний | плат | плати |
Орудний | платом | платами |
Місцевий | на/у платі | на/у платах |
Кличний | плате | плати |
плата
ПЛАТА, и, ж. 1. Винагорода за виконану працю, послугу й т. ін. Соб, бицю, коло плота - яка плата, така і робота (Номис, 1864, № 10362); Вирядили [багатії] шукачів та слідців, і обіцяли велику їм плату й нагороду: «аби ви нам того отамана узяли» (Вовчок, І, 1955, 361); - Я зробив сей хрест важким, то й мушу я нести його. Давайте. За сюю працю не візьму я плати (Л. Укр., І, 1951, 445); Хочеш заробити - працюй, за те тобі і плата, і премія, ще й пошана (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 27); * Образно. - За це [за вбивства] вони [окупанти] заплатять страшною платою (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 151); * У порівн. Ти працював - і осені принаду Узяв, як чесну плату від землі (Рильський, І, 1956, 187); // перен. Віддяка, нагорода за що-небудь. Її син.. став злодієм? Та ще у кого? Рідного батька-матір обікрав!.. Це плата за науку, за те, що вигодували-виростили його... (Мирний, IV, 1955, 40); Поранений і посивілий,.. Переступлю старий поріг. Руками сплесне сива мати, По зморшках сльози потечуть, І це, як в пісні, буде плата За довгу ту, нелегку путь (Стельмах, V, 1963, 160).
2. Відшкодування вартості одержаного або використаного; те, чим відшкодовують. Податі були великі, плата за землю була чимала (Н.-Лев., II, 1956, 366); - Іде правда на землю. Всі будуть учитися, хто хоче, без плати (Вас., Вибр., 1954, 15); Квартирна плата.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | плата | плати |
Родовий | плати | плат |
Давальний | платі | платам |
Знахідний | плату | плати |
Орудний | платою | платами |
Місцевий | на/у платі | на/у платах |
Кличний | плато | плати |
платити
ПЛАТИТИ, плачу, платиш, недок. 1. перех. і неперех. Видаючи, віддаючи гроші або що-небудь цінне, винагороджувати за виконану працю, послугу і т. ін. Умови такі: перекладачеві я плачу сам (Коцюб., III, 1956, 364); Кузьма Осадчий - ну цей на канал, цього батько до себе бере, там добре платять... (Гончар, Тронка, 1963, 164); - Щось ми, батьку, давно не платили жалування нашим бійцям, - сказав Щорс і подивився на Боженка (Довж., І, 1958, 165).
2. неперех. Відшкодовувати вартість одержаного або використаного. Ой іду я з доріженьки Горілочки пити; Судять мене воріженьки, Що нічим платити (Чуб., V, 1874, 581); - Найнявсь [чоловік] у некрути, так сьогодні гуляє, і що задумав, усе робить і за все платить, бо взяв грошей багацько (Кв.-Осн., II, 1956, 291); Мойшем.. погодився на те, що за комірне й харчування будемо платити йому за добу з душі «царськими» по п'ять карбованців (Досв., Вибр., 1959, 43); * Образно. Те, за що рядовий студент платив наполегливим щоденним студіюванням, безсонними ночами перед екзаменами, Федь Шостенко схоплював на льоту (Шовк., Людина.., 1962, 116).
3. перех. Віддавати гроші або інші цінності, виконуючи певні обов'язки. І день і ніч працювала [вдова], Подушне платила... І синові за три копи Жупанок купила (Шевч., І, 1963, 228); Любяч платив князеві дань - від рала й від диму (Скл., Святослав, 1959, 13).
4. неперех., перен. Відповідати на чиї-небудь дії, вчинки, чиєсь почуття і т. ін.; поводитися так чи інакше у відповідь на що-небудь. Привіт твоїй бабуні дорогій, що любить нас і світить нам, як сонце. (Люби ж і ти її, моя хороша, і ласкою, дитячим, ніжним словом плати за все те щире, добре, тепле, що виплива із золотого серця бабусеньки) (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 93); Жанні обридло слухати це вихваляння людини, якій вона платила тою самою зненавистю, якою ненавидів Ярош її (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 146).
@ Платити такою (тією) самою монетою див. монета; Платити тим самим кому - те саме, що Платити такою (тією) самою монетою (див. монета). На мене не звертала [панна Анеля] уваги. Я був увічливий, але платив їй тим самим (Коцюб., II, 1955, 248).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | плачу | платимо |
2 особа | платиш | платите |
3 особа | платить | платять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | платитиму | платитимемо |
2 особа | платитимеш | платитимете |
3 особа | платитиме | платитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | платив | платили |
Жіночий рід | платила | |
Середній рід | платило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | платімо | |
2 особа | плати | платіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | платячи | |
Минулий час | плативши |