повнотою
ПОВНОТОЮ, присл., рідко. Те саме, що повністю. Повнотою твори Пушкіна на українську мову були перекладені лише за часів Радянської влади (Тич., III, 1957, 349); Кожен талант має повну можливість показати свою красу і силу, повнотою розкрити свої творчі зусилля і прагнення (Мал., Думки.., 1959, 8); Він ще не повнотою розумів те, що діється в залі театру (Ле, В снопі.., 1960, 352).
повнота
ПОВНОТА, и, ж. 1. Властивість за знач. повний. Його округле, пухнате обличчя було подібне до розцвілої [розквітлої] в усій повноті півонії (Фр., VI, 1951, 189); - Ти повнися повнотою, - творчою, презолотою, що могла б і жить, і жить (Тич., II, 1957, 8); А я лишився з своїми думками, з своїм нерозгаданим питанням: як це так, що порожнеча зживається з повнотою, глупота з розумом? (Ткач, Жди.., 1959, 66).
2. Вичерпна достатність, повний склад, необхідна кількість чого-небудь. Пишу це не ради самовихваляння, а, як побачить читач, для повноти.. характеристики Якова Дем'яновича Качури (Ле, В снопі.., 1960, 360); Повнота асортименту - один з найважливіших показників культури торгівлі (Рад. Укр., 14. І 1965, 1); // Насиченість, змістовність. А може, в цьому і є воно, щастя? В напрузі, в повноті життя? (Гончар, Тронка, 1963, 153); Духовна повнота особистості.
[Вся (уся)] повнота влади (рідко власті) - вся влада. В СРСР Радам депутатів трудящих належить уся повнота влади в центрі і на місцях (Ком. Укр., 12, 1966, 5); Але занадто вже багато терпів опришок там, коло вогню, занадто багато понижався [принижувався], щоби не нагородити себе тут повнотою власті (Хотк., II, 1966, 229); У всій [своїй (його)] повноті; З найбільшою (усією і т. ін. ) повнотою - повністю, цілком. Радянське мистецтво відтворює життя в усій повноті, в боротьбі і подоланні труднощів (Літ. Укр., 12.І 1965, 1); Ідеал радянської людини - це .. реально існуюча людина, в якій з найбільшою повнотою виражено суть радянського патріота (Вітч., 8, 1958, 124).
3. Вищий ступінь чого-небудь. Від повноти щастя Надія Миколаївна вся світилася радістю (Панч, Ерік.., 1950, 93).
Від повноти почуттів (почувань, переживань і т. ін. ) - від надміру почуттів, почувань, переживань тощо. П'яні прапорщики та корнети.. від повноти почувань пострілювали з пістолетів у електричні лампочки (Смолич, Мир.., 1958, 71).
4. Огрядність. Піп гречно, наскільки дозволила його повнота, вклонився Вараві, подякував за честь (Стельмах, І, 1962, 335).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | повнота | повноти |
Родовий | повноти | повнот |
Давальний | повноті | повнотам |
Знахідний | повноту | повноти |
Орудний | повнотою | повнотами |
Місцевий | на/у повноті | на/у повнотах |
Кличний | повното | повноти |