повторний
ПОВТОРНИЙ, а, е. Який буває, трапляється і т. ін. знову, вдруге. Він оглянув уважно купу породи і всю штольню, чи нема небезпеки повторного завалу (Кол., Терен.., 1959, 213); Коли Григорія Проценка привели на повторний допит, він заявив здивованому начальникові гестапо: - Хочете.. добути від мене якісь зізнання, поводьтесь зі мною по-людяному (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 149); Повторна оранка.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | повторний | повторна | повторне | повторні |
Родовий | повторного | повторної | повторного | повторних |
Давальний | повторному | повторній | повторному | повторним |
Знахідний | повторний, повторного | повторну | повторне | повторні, повторних |
Орудний | повторним | повторною | повторним | повторними |
Місцевий | на/у повторному, повторнім | на/у повторній | на/у повторному, повторнім | на/у повторних |