подать
ПОДАТЬ, і, ж. У дореволюційній Росії - податок з селян та міщан. Батько й мати все говорили синові, що восени треба їм шукать невістки, що вони старі, а панщина важка, податі великі (Н.-Лев., II, 1956, 172); По грошу складав [Дем'ян], щоб купити грунт, і все не міг, з'їдали податі, штрафи та побори (Цюпа, Назустріч.., 1958, 134); * Образно. Верба на березі похила Та жінка, що з малим дівчам.. Дівча з землі збирає подать - І синє, й біле, і багрець (Рильський, Поеми, 1957, 184).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | подать | податі |
Родовий | податі | податей |
Давальний | податі | податям |
Знахідний | подать | податі |
Орудний | податтю | податями |
Місцевий | на/у податі | на/у податях |
Кличний | подате | податі |