подряпати
ПОДРЯПАТИ, аю, аєш, док. 1. перех. Зробити на чому-небудь подряпину (подряпини), злегка дряпнути. Грицькова борода подряпала Карпові щоку, аж кров виступила (Н.-Лев., II, 1956, 369); Пальці подряпав [Микита] сталевим дротом І на лівій руці і на правій (Дор., Серед степу.., 1952, 75); [Настасія Юліанівна:] Несіть сюди [стіл].. Не поламай, Тарасе! Радий, що сили, як у вола. Дивись, подряпаєш об лутку (Сміл., Черв. троянда, 1955, 15); Сім раз стріляв у нього Карпо і тільки лице подряпав (Тют., Вир, 1964, 370); // безос. - Голова в мене ціла. Її осколком подряпало, а череп не пробило, - спокійно пояснив Охрім (Кучер, Чорноморці, 1956, 375).
2. неперех. Шкрябати, дерти десь, по чому-небудь якийсь час. Люто подряпав [Коробець] за вухом, зітхнув (Збан., Єдина, 1959, 95).
3. перех., розм. Мілко поорати. Вже до обіду виорав [плуг] ділянку, Подряпав землю ледве по верхах (Іванович, Перебендя.., 1960, 25).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подряпаю | подряпаємо |
2 особа | подряпаєш | подряпаєте |
3 особа | подряпає | подряпають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | подряпав | подряпали |
Жіночий рід | подряпала | |
Середній рід | подряпало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подряпаймо | |
2 особа | подряпай | подряпайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | подряпавши |