позбувати
ПОЗБУВАТИ, аю, аєш, док., перех. Збути все або багато чого-небудь. В її клункові були коралі та деяка одежина. Вона те все позбувала.. - та грошей було мало (Коцюб., І, 1955, 383); Скрутно прийшлася година голодна: З осені хліб купували [люди]; Де товаряка, одежина годна, Все те на хліб позбували (Манж., Тв., 1955, 54); Настя стала роздавати із скрині усе добро, яке було: ..і подушки, і рядна, усе позбувала за царство небесне Марусі і за душу свою і Наумову (Кв.-Осн., II, 1956, 95).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позбуваю | позбуваємо |
2 особа | позбуваєш | позбуваєте |
3 особа | позбуває | позбувають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позбував | позбували |
Жіночий рід | позбувала | |
Середній рід | позбувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позбуваймо | |
2 особа | позбувай | позбувайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | позбувавши |