полонина
ПОЛОНИНА, и, ж. Безліса ділянка верхнього поясу Українських Карпат, яка використовується для пасовиська та сінокосу. В гарячий літній день у полонині Рядами овечки лежали, В глибоких думах жвачку жвали, - Пастух дрімав у холодку в ялині (Фр., XIII, 1954, 170); Степан.. чув,.. як дзвенить близько між скелями потік, як реве десь на полонинах худоба (Скл., Карпати, II, 1954, 18); * Образно. Над ними [горами] розстелилося небо, ся полонина небесна, де випасаються зорі, як білі овечки (Коцюб., II, 1955, 330).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | полонина | полонини |
Родовий | полонини | полонин |
Давальний | полонині | полонинам |
Знахідний | полонину | полонини |
Орудний | полониною | полонинами |
Місцевий | на/у полонині | на/у полонинах |
Кличний | полонино | полонини |