поналягати
ПОНАЛЯГАТИ, ає, док. 1. Налягти на кого-, що-небудь (про багатьох). Поналягати грудьми на плечі; Понадягати на двері.
2. Попадавши, нагромадитись у великій кількості (про багато чого-небудь, у багатьох місцях). Хлоп'ята, втомившись вергати кирпичиння, почали обдивлятися ті здоровенні кучугури, що поналягали з колись славного палацу (Мирний, I,1954, 255).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поналягаю | поналягаємо |
2 особа | поналягаєш | поналягаєте |
3 особа | поналягає | поналягають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поналягав | поналягали |
Жіночий рід | поналягала | |
Середній рід | поналягало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поналягаймо | |
2 особа | поналягай | поналягайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поналягавши |