поспускати
ПОСПУСКАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Спустити, перемістити нижче все або багато чогось, надати чому-небудь нижчого положення. Зачинив [Начко] вікно, поспускав фіранки (Фр., VI, 1951, 302); Поспускала ричаги [на тракторі] я та й заходжу в самий раз (Тич., І, 1957, 174); Товариші сидять на дверях, поспускавши з вагона ноги (Вас., III, 1960, 337); // Звісити донизу (віти, гілля і т. ін.) (про дерева, кущі тощо). Старі верби на березі В воду поспускали Свої віти зеленії, Купаючись в хвилі (Гр., І, 1963, 29).
Поспускати голови - те саме, що Повісити голову (про всіх або багатьох) (див. голова). Це почитував війт, неначе вивчену лекцію. Радні поспускали голови, бо виділи, що правда по війтовім боці (Март., Тв., 1954, 173); Апостоли поспускали голови і мовчали (Ірчан, II, 1958, 135); Поспускати носи - те саме, що Опустити (похнюпити і т. ін. ) ніс (носа) (про всіх або багатьох) (див. ніс). Поспускали носи дівчата і пішли (Свидн., Люборацькі, 1955, 34); Поспускали носи бідні бойки і, похитуючи патлатими головами, пішли зо двора, тільки спльовуючи та воркотячи між собою (Фр., III, 1950, 80); Поспускати очі [в землю (додолу і т. ін. )]- те саме, що Опустити очі (погляд, вії) (про всіх або багатьох) (див. опускати). Вояки стояли тихо, Очі в землю поспускали (Л. Укр., І, 1951, 377); Басараби [бессараби] як винуваті поспускали очі вдалину (Стеф., І, 1949, 153).
@ Поспускати шкуру з кого - те саме, що Спустити шкуру (з усіх або багатьох) (див. шкура). - Прийде коза до воза і скаже «м-м-ме...» - Ой, дивіться, хлопці, щоб за це «м-м-ме» з нас шкуру до п'ят не поспускали, - каже хтось з обережних (Стельмах, І, 1962, 561).
2. Пустити на воду (човни, пароплави і т. ін.). Він, швидко поробивши човни, На сине море поспускав, Троянців насаджавши повні, І куди очі почухрав (Котл., І, 1952, 65); - Благослови, отамане, Чайки поспускати Та за Тендер погуляти, Турка пошукати (Шевч., І, 1951, 284).
3. Відпустити, звільнивши з прив'язі, з припони (коней, собак і т. ін.). Стременний.. крикнув І з свори поспускав хортів (Котл., І, 1952, 181); Тільки коні були в стайнях та в загоні воли.. Хрін на цю ніч і не поспускав їх, стояли біля ясел позлигувані (Головко, II, 1957, 285).
4. Випустити воду з водойм, газ із балонів і т. ін.
5. перен., розм. Марно витратити, розтринькати всі гроші. Якби Ївга знала, як він їх [гроші] поспускав, то лаяла б його кріпко (Кв.-Осн., II, 1956, 259).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поспускаю | поспускаємо |
2 особа | поспускаєш | поспускаєте |
3 особа | поспускає | поспускають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поспускав | поспускали |
Жіночий рід | поспускала | |
Середній рід | поспускало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поспускаймо | |
2 особа | поспускай | поспускайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поспускавши |