постановник
ПОСТАНОВНИК, а, ч., театр. Той, хто здійснює постановку театральної вистави або кінофільму; режисер. Створюючи кіносценарій, треба вірити не тільки в свій талант чи в талант режисера-постановника, треба вірити в талант народу, в його ясний розум, душевні багатства і повноцінність сприймання (Довж., III, 1960, 161); Постановник не осипав Ярославу компліментами, він після роботи тільки потиснув їй руку, але цей мовчазний потиск руки був для неї дорожчий за слова (Гончар, Циклон, 1970, 160).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | постановник | постановники |
Родовий | постановника | постановників |
Давальний | постановникові, постановнику | постановникам |
Знахідний | постановника | постановників |
Орудний | постановником | постановниками |
Місцевий | на/у постановнику, постановникові | на/у постановниках |
Кличний | постановнику | постановники |