потикати
ПОТИКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. 1. Поколоти в багатьох місцях.
2. Встромити, впихнути багато чогось у середину, в глиб чого-небудь. Так рідко посходив [часник], наче нечистий кіллям потикав (Номис, 1864, № 10187).
3. Тикати якийсь час, тикнути кілька разів.
ПОТИКАТИ, аю, аєш, недок., ПОТКНУТИ, ну, неш, док.: [Не] потикати (поткнути) носа куди, до кого - [не] з'являтися де-небудь, [не] приходити до когось. - А там ще зима: сніг, морози. І знову сиди в хаті, не потикай носа надвір, бо відморозиш (Мирний, III, 1954, 294); [Ганна:] Я весь свій вік роблю, а маю півморга. А той пан десь у Кракові жив, сюди й носа не потикав, а хліб з землі йому віддай (Мокр., П'єси, 1959, 113); - Полізли, жевжики [піонери], у таку страшну печеру, що я, старий, побоявся б у неї носа поткнути, - пояснив учительці Харитон Макарович (Мокр., Острів.., 1961, 85); Потикати [свого] носа куди - втручатися в щось. - Не потикай носа до чужого проса!.. (Вол., Озеро.., 1959, 39).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потикаю | потикаємо |
2 особа | потикаєш | потикаєте |
3 особа | потикає | потикають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потикатиму | потикатимемо |
2 особа | потикатимеш | потикатимете |
3 особа | потикатиме | потикатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | потикав | потикали |
Жіночий рід | потикала | |
Середній рід | потикало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потикаймо | |
2 особа | потикай | потикайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | потикаючи | |
Минулий час | потикавши |