потоваришувати
ПОТОВАРИШУВАТИ, ую, уєш, док. Стати чиїмось товаришем; стати товаришами. Карпо, сусіднього міщанина Окуня син, трохи старший від Івася. Ще з самого малу вони потоваришували удвох (Мирний, I, 1954, 244); Так, це була саме така людина, з якою хлопцеві хотілося б потоваришувати (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 141).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потоваришую | потоваришуємо |
2 особа | потоваришуєш | потоваришуєте |
3 особа | потоваришує | потоваришують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | потоваришував | потоваришували |
Жіночий рід | потоваришувала | |
Середній рід | потоваришувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потоваришуймо | |
2 особа | потоваришуй | потоваришуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | потоваришувавши |