правити
ПРАВИТИ1, влю, виш; мн. правлять; недок. 1. перех. і неперех., ким, чим, рідко що. Здійснювати верховну владу над ким-, чим-небудь; керувати, володарювати. А може й сам на небеси Смієшся, батечку, над нами Та може радишся з панами, Як править миром! (Шевч., II, 1963, 253); Ласкава пані Катерина Росію правила. Бенкет Змінявсь бенкетом (Рильський, II, 1956, 126); Старий цар умер, а зосталося два брати. Старшому ж не можна було чомусь царством правити (Мирний, І, 1949, 215); // Керувати, розпоряджатися ким-, чим-небудь. Лісовик довгобородий Лісовим масивом правив, Доглядав ретельно лісу (Перв., З глибини, 1956, 33); * Образно. Неволя й досі править в сій країні! (Л. Укр., І, 1951, 71).
2. перех. і неперех., ким, чим, рідко кого, що і без додатка. Спрямовувати рух кого-, чого-небудь. Який же то козак править човном? (Вовчок, І, 1955, 92); Кожної хвилини фаетон міг перекинутись. Але вміло правила кіньми Софія (Шиян, Гроза.., 1956, 24); Хурман вперто правив коней понад залізницею (Кучер, Зол. руки, 1948, 177); Я ж не прошений-таки, Спритно виліз на санки, Попросив у брата віжки, Бо я править вмію трішки (Стельмах, Живі огні, 1954, 8).
3. неперех. Прямувати куди-небудь. Максим правив до галяви (Стельмах, І, 1962, 217); // перен. Мати якісь наміри. - Кортить мені довідатися, куди він править. - Та нікуди! (Загреб., Диво, 1968, 146).
@ Правити путь - постійно рухатися в певному напрямку.
4. перех. Доставляти щось куди-небудь. Так і не дав моторки, сказав, що правитиме нею огірки на перевалку (Гончар, Новели, 1954, 138).
5. перех. Справляти, чинити, учиняти що-небудь. Справді, чудні та небувалі се розбійники уявилися і чудний і небувалий вони теж розбій правили (Вовчок, І, 1955, 358); І, п'яні долею ясною, Бенкети правлять багачі (Черн., Поезії, 1959, 73).
@ Посиденьки правити - марнувати час у бездіяльному сидінні й балаканині. - Нема часу по хатах посиденьки правити. Швидше відпускай чоловіка (Стельмах, II, 1962, 172); Суперечки правити - сперечатися тривалий час. [Марія:] Що ж це вони, справді, цілий ранок суперечки правлять. Пора вже вирішувати щось (Лев., Марія, 1953, 48).
6. перех. і без додатка. Здійснювати обряди (найчастіше культові: молебень, тризну, панахиду і т. ін.). Руїну слави Рим пропиває. Тризну править По Сціпіонах (Шевч., II, 1963, 291); О. Нестор правив утреню дуже помалу (Фр., VII, 1951, 44); Біля ями на землю опустили мари. Знову правив піп і співала півча (Головко, II, 1957, 339).
7. неперех., за що, чим. Виконувати якесь призначення, бути придатним для чогось. Зайшли в Саїдів кабінет, що разом і за світлицю і за спочивальню правив йому (Ле, Міжгір'я, 1953, 135); Ратушна площа, як центр середньовічного Талліна, спочатку правила за ринкову площу (Наука.., 11, 1967, 54); // Мати здатність служити чим-небудь. Вона, та література [російська], може правити гідним зразком високомистецької реалістичної літератури (Укр. літ. критика.., 1959, 251); // за що. Ставати чим-небудь. Може воно колись і правда була, а тепер за брехню править (Номис, 1864, № 6859); // за кого, ким. Виконувати певні обов'язки кого-небудь, бути кимось. В артілі «Нове життя» за голову правив Іван Петрович Клен (Вишня, І, 1956, 411); Одразу відчулося, що цей найбагатший на всю околицю парубок править тут верховодою (Минко, Моя Минківка, 1962, 128).
ПРАВИТИ2, влю, виш; мн. правлять; недок. 1. перех., про кого - що і без додатка. Говорити, здебільшого повторюючи ту саму думку, наполягаючи на чомусь; повторювати думку, що склалася про когось. Народ тільки про те й править, що про волю та що землю панську давайте ділити (Коп., Навколо полум'я, 1961, 8); Про того ж таки Чайченка правили, що, може, такий він, що й поглядом дівчат побиває (Вовчок, І, 1955,189); // Продовжувати розповідь. Йоганна дивиться просто в вічі Марції, але та спокійно править далі (Л. Укр., III, 1952, 179); // Говорити таке, що не зовсім відповідає дійсності або повністю суперечить їй. - Чую, що й коло пана маршалка заскакують, пані маршалковій компліменти правлять (Фр., VII, 1951, 268); Знає він, що цар в світлиці Точить, править небилиці (Перв., Казка.., 1958, 61).
@ Дуба смаленого правити див. дуб; Правити своє (своєї) - настійливо дотримуватися тієї самої думки в розмові. Хоч як Платон умовляв її, малюючи звабливі картини міського життя, Галина правила своє (Зар., На.. світі, 1967, 66); - Одне діло робити, приміром, у затишку, у котловані, інше діло мерзнути під вітром, - правив своєї Тугай (Коцюба, Нові береги, 1959, 115); Правити теревені (теревені-вені) - марнувати час у пустопорожній балаканині. Їм [жінкам] хоч цілий день, зібравшись у кучу, теревені правити, а що мужики їх та діти без обіда, так то їм і дарма (Кв.-Осн., II, 1956, 173); Тут треба щось робити, а не теревені-вені правити... (Коцюб., І, 1955, 113); [Хуса:] Так от: доволі теревені править, іди, переодягнись, - бо гості будуть (Л. Укр., III, 1952, 166).
2. перех., чого, що. Вимагати з кого-небудь щось (здебільшого податок, борг і т. ін.). Нехай собака у дядька служить, а у дядини плату править (Укр.. присл.., 1963, 88); - Чого стоїте? Ходімо разом! - гукають перші. - Куди? - Та до пана ж. Волі правити (Мирний, IV, 1955, 186); // Встановлювати ціну на щось. - Не проторгуйся лише, прав достойну ціну (Гончар, Тронка, 1963, 257); Що ж, коні в нього добрі, довезуть. Фурман править ціну (Стельмах, І, 1962, 172).
ПРАВИТИ3, влю, виш; мн. правлять; недок., перех. 1. Ліквідувати несправності; виправляти. Де у землянці батько, сивий лісоруб, Повстанців жде з походу, править зброю (Стельмах, V, 1963, 110); // Виявляти й усувати помилки у друкованому чи писемному тексті. Жак правив і редагував Галині переклади (Смолич, Світанок.., 1953, 323); Наталя Василівна.. сіла за стіл готуватись до завтрашніх уроків і правити зошити (Коп., Вибр., 1948, 181).
2. Випрямляти. - Я ж казала, що йому роги баранам править, а не колгоспом керувать (Кучер, Трудна любов, 1960, 315).
@ Туди (там), де козам роги правлять див. коза.
3. Гострити що-небудь (ніж, бритву і т. ін.) за допомогою ременя, бруска і т. ін. Він.. розмовляв з Василем.., який правив бритву в кухні (Томч., Готель.., 1960, 154).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | правлю | правимо |
2 особа | правиш | правите |
3 особа | править | правлять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | правитиму | правитимемо |
2 особа | правитимеш | правитимете |
3 особа | правитиме | правитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | правив | правили |
Жіночий рід | правила | |
Середній рід | правило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | правмо | |
2 особа | прав | правте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | правлячи | |
Минулий час | правивши |
право
ПРАВО, а, с. 1. тільки одн. Законодавство; здійснювана державою форма законодавства, залежна від соціального устрою країни. Бездушну помсту звали правосуддям, А самоволю деспотичну - правом (Л. Укр., І, 1951, 53); Держава і право. Ці поняття невіддільні одне від одного. Право своїм виникненням і функціонуванням завдячує державі, але й держава немислима поза правом (Наука.., 12, 1972, 7).
^ Державне право див. державний; Звичаєве право див. звичаєвий; Кріпосне право - те саме, що кріпацтво.
2. Система встановлених або санкціонованих державою загальнообов'язкових правил (норм) поведінки, що виражають волю пануючого класу (в експлуататорському суспільстві) або всього народу (в соціалістичному суспільстві). Конституція нова дала працю і права (Укр.. присл.., 1955, 395); Що ж невеселії сидять Всі лицарі шотландські? Тож мають з ласки короля Права й маєтки панські (Л. Укр., І, 1951, 358); Великими і відповідальними є завдання радянського суду в справі охорони прав громадян (Рад. суд охороняє права.., 1954, 15); Соціалізм уперше в історії реально забезпечив основні соціальні права людини: право на працю, право на відпочинок, право на матеріальне забезпечення в старості, у випадку хвороби і втрати працездатності, право на освіту (Ком. Укр., 11, 1963, 17); // Виборювані народом справедливі соціальний лад і законодавство. Сміло, браття, згине враг; За свободу та за право Нум до бою, нум під стяг! (Граб., І, 1959, 238); Як народ устав за честь і право, Як народ єдиний, мов граніт, Перед ним хай ниць паде кривавий, Золотом набитий Уолл-стріт! (Рильський, III, 1961, 81); // Інтереси певної особи, суспільної групи і т. ін., які спираються на закон, релігійні забобони, давні звичаї і т. ін. Він визнавав за жінкою більші права, ніж дає їй іслам, і тим тільки сердив свою правовірну дружину (Коцюб., II, 1955, 135); // Обумовлений постановою держави, установи і т. ін. захист інтересів і можливостей особи щодо участі в чому-небудь, одержання чогось і т. ін. Авторське право; Виборче право; Громадянське право; Трудове право; // Сукупність міжнародних угод, договорів, що регулюють взаємовідносини держав у певних питаннях. Берегове право; Космічне право; Міжнародне право; Морське право.
Право голосу - можливість брати участь в обговоренні й розв'язанні певних питань. - Раз має право голосу, значить, має право бути обраним до сільради (Мик., II, 1957, 371).
3. чого, на що або з інфін. Обумовлена певними обставинами підстава, здатність, можливість робити, чинити що-небудь, користуватися чим-небудь. Охоче посилаю Вам уповноваження на право перекладати мої оповідання (Коцюб., III, 1956, 359); Він.. з усім гонором дідича боровся за право будь-якого отаманування (Стельмах, II, 1962, 357); [Орест:] Право! Я знаю тільки одно право, право на щастя! (Л. Укр., II, 1951, 58); // на кого - що, над ким - чим і без додатка. Мати у своїй владі. Ще недавно.. пан смакував перемогу, пильно обороняючи свої права на живий робочий інвентар - хлопа (Коцюб., І, 1955, 335); [Панса:] Якби ще я мав право над дочкою, я знав би, як направити її на чесний шлях! (Л. Укр., II, 1951, 457); Він міг би бути спокійним за свої права батька, та ці права були в нього відібрані мстивою природою (Стельмах, І, 1962, 398); // Перевага, привілей, льгота, надані кому-, чому-небудь. Брат і Денис дають поради збоку Розважні й мудрі: старших поколінь Одвічне право... (Рильський, II, 1960, 121); Багато прав надає Статут колгоспникові. І серед них право «брати участь у керівництві справами колгоспу» (Хлібороб Укр., 12, 1969, 32); // чого, для чого. Офіційний дозвіл, допуск до виконання якихось обов'язків, до зайняття певної посади, вступу до вузу і т. ін. Мій атестат не давав мені права для вступу до інших вищих учбових закладів (Довж., І, 1958, 17); // тільки мн. Свідоцтво, документ, що дозволяє кому-небудь керувати автомашиною, моторним човном, мотоциклом, катером і т. ін. Шоферські права.
Брати [свої] права - утверджуватися в чому-небудь, виявлятися на повну силу. Завжди рани дістає колишнє, Як нове бере свої права (Рильський, II, 1960, 133); Входити (увійти, вступати, вступити) в [свої] права див. входити, вступати; Давати (дати) право чого і з інфін. - дозволяти кому-небудь робити щось, чимось розпоряджатися. [Маруся:] Хто дав тобі право оживляти занедбані надії?.. (Мирний, V, 1955, 99); З повним правом - на цілком законних підставах. Павло Тичина з повним правом свого часу сказав: «Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та» (Рильський, III, 1956, 51); Донбас з повним правом називають індустріальною перлиною Радянської України (Ком. Укр., 2, 1969, 29); Мати право чого, на кого - що - мати можливість або здатність робити що-небудь, діставати щось у власність, користатися з чогось. Кожне мало право налаяти його, нехтувати ним, бо він сирота, мужиченя... (Коцюб., І, 1955, 22); Пані не має права жодного на нас! (Вовчок, І, 1955, 267); І я маю якесь право на батькове добро (Н.-Лев., II, 1956, 357); [Монтаньяр:] Хіба Лавуазьє не мав би права академічним лавром заквітчатись (Л. Укр., II, 1951, 174); Моральне право - підстава робити що-небудь або не робити чогось, яка випливає з моральних принципів і норм поведінки, прийнятих у певному суспільстві або в якомусь колективі. Я рішив, що не маю більш морального права набирати гроші за лекції, котрих я не даю (Хотк., І, 1966, 148); Німці.. не мали в собі духу, морального права сміливо зустрітися поглядами з [радянськими] бійцями (Гончар, III, 1959, 288); На правах кого, чого - користуючись певним становищем (службовим, родинним, дружнім і т. ін.). [Милевський:] Простіть, Любов Олександрівно, я не люблю мішатись до чужих справ, але на правах приятеля скажу: мені здається, ви надто раптово увірвали нитку (Л. Укр., II, 1951, 74); На рівних правах - користуючись однаковими можливостями з ким-небудь. - А коли крила є, тоді, будь ласка: дарую вам небо, дарую вам простір, живіть, літайте на рівних зі мною правах! (Гончар, Тронка, 1963, 110); По праву - справедливо, правильно. Гейне сказав, і по праву сказав, ще й другі слова, яких я не важуся сказати (Л. Укр., V, 1956, 229); Наш народ по праву пишається молодим поколінням країни соціалізму (Наука.., 9, 1961, 40); По праву кого, чого - користуючись можливостями, які дає вік, посада, фізичний розвиток і т. ін. По праву командира Козаков завжди брав собі найнебезпечніші завдання (Гончар, III, 1959, 105); По якому праву; [За] яким правом - на яких підставах, за чиєю вимогою, наказом. [Панна:] Ну, то кажи, по якому праву не даєш проїзду чесним людям? (Вас., III, 1960, 187); Яким правом ти будеш мене розуму вчити? (Фр., III, 1950, 9); Він хоче спитати бургомістра, за яким правом у магістраті знову засіли нацисти? (Загреб., Європа. Захід, 1961, 152); Право сильного (дужого) - поведінка, що спирається тільки на силу, нехтуючи право й мораль. У відносинах між імперіалістичними державами панує право сильного і верх бере той, хто має більший воєнно-економічний потенціал (Рад. Укр., 19.IX 1962, 4); Там, у степу, тілько й права - право дужого (Мирний, IV, 1955, 169).
4. Наука, що займається юриспруденцією; правознавство; суд. Бачинський з Мартовичем студіювали право на університеті в Чернівцях (Стеф., II, 1953, 29); Де гроші судять, там право в кут (Укр.. присл.., 1963, 137).
Право першої ночі - середньовічний звичай, згідно з яким феодал міг узяти до себе дружину свого васала в першу ніч після весілля. Сивина віків створювала найкращі пісні про кохання навіть тоді, коли його обезчещувало хтиве право першої ночі (Стельмах, I, 1962, 260).
^ Магдебурзьке право див. магдебурзький; Римське право - сукупність правових норм, вироблених у Стародавньому Римі, що виражали волю панівного класу рабовласників. То римське право, то закони наші, яким нема на цілім світі рівних! (Л. Укр., II, 1951, 365); Цивільне право - галузь права, що, відповідно до інтересів пануючого класу в антагоністичному суспільстві або інтересів усього народу в соціалістичному світі, регулює майнові відносини.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | право | права |
Родовий | права | прав |
Давальний | праву | правам |
Знахідний | право | права |
Орудний | правом | правами |
Місцевий | на/у праві | на/у правах |
Кличний | право | права |
прати
ПРАТИ, перу, переш, недок. 1. перех. і без додатка. Змивати бруд (з тканини, білизни, одягу і т. ін.). От одного разу пішла жінка на річку прати (Укр.. казки.., 1951, 93); Дівчата перуть собі хустя (Л. Укр., IV, 1954, 94); В пральні.. жінки по черзі, кожного тижня, прали воїнам морської піхоти білизну (Кучер, Чорноморці, 1956, 355).
@ Збирається, як свекор пелюшок (пелюшки) прати - весь час відкладати щось на потім, не квапитися робити що-небудь. [Кость:] Мені наказ давав сам Шпиця, а він ще поки голова. [Надійка:] А чого поки, Костю? Ти щось чув? [Параска:] Говори. [Галина:] Та говори, а то збирається, як свекор пелюшки прати (Зар., Антеї, 1962, 21).
2. неперех., перен., розм. Те саме, що періщити (про дощ). Дощ пере, а він оре, і воли вибрикують (Укр.. присл.., 1963, 175); - Цілу ніч дощ прав, ще й тепер присипає (Мирний, І, 1954, 356); Дощі прали нещадно. Гуляли в сивих ущелинах водянисті холодні вітри (Гончар, III, 1959, 307); // безос. Мочити, поливати (дощем). - Мабуть, від самої Троянівки тебе прало? - На Гострому горбі застав мене дощ (Тют., Вир, 1964, 84).
3. перех., перен., розм. Те саме, що бити 1, 2. На його руках, плечах і ногах сиділи три сильні драби, а два інші прали канчуками (Фр., II, 1950, 99); Перемо так ціпами, що, мабуть, аж на край села чутно (Мирний, I, 1954, 91).
4. неперех., розм., рідко. Те саме, що перти 2. - Против ріжна [рожна] не прать (Котл., І, 1952, 177).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перу | перемо |
2 особа | переш | перете |
3 особа | пере | перуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пратиму | пратимемо |
2 особа | пратимеш | пратимете |
3 особа | пратиме | пратимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прав | прали |
Жіночий рід | прала | |
Середній рід | прало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перімо | |
2 особа | пери | періть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | перучи | |
Минулий час | правши |
права
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | права | |
Родовий | прав | |
Давальний | правам | |
Знахідний | права | |
Орудний | правами | |
Місцевий | на/у правах | |
Кличний | права |