практикум
ПРАКТИКУМ, у, ч. Вид практичного навчання, заняття з якогось предмета (у школі, вищому навчальному закладі і т. ін.). Підвищення кваліфікації культосвітніх працівників здійснюється також шляхом проведення семінарів, практикумів, курсів тощо (Ком. Укр., 1963, 41); Практикум з машинознавства; // Посібник з такого виду навчання. О. М. Джавахішвілі видає велику працю з геоморфології Грузії (з атласом), практикум з фізичної географії (Видатні вітч. географи, 1954, 128).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | практикум | практикуми |
Родовий | практикуму | практикумів |
Давальний | практикумові, практикуму | практикумам |
Знахідний | практикум | практикуми |
Орудний | практикумом | практикумами |
Місцевий | на/у практикумі | на/у практикумах |
Кличний | практикуме | практикуми |