пригноблювати
ПРИГНОБЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИГНОБИТИ, ноблю, нобиш; мн. пригноблять; док., перех. 1. Жорстоко експлуатуючи, не давати вільно жити. - Багатий пригноблює бідного.. Скрізь панує неправда в світі, - сказав сумовито Роман (Н.-Лев., VI, 1966, 411); - Ох, який ти [отець Христофор] злий! Ти пригноблюєш ближніх (Довж., І, 1958, 417); Бачу, єгиптянок очі сміються з-під чорних серпанків, жінку Іслам пригнобив, але очі зосталися вільні! (Л. Укр., І, 1951, 307).
2. перен., рідко. Створювати важкий настрій; викликати важке, болісне почуття. Тиша ця пригнобила його (Фр., VI, 1951, 154).
3. перен., рідко. Поглинати, відтісняти що-небудь. Сонце запалало на сході і пригнобило пітьму (Коб., І, 1956, 437).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пригноблюю | пригноблюємо |
2 особа | пригноблюєш | пригноблюєте |
3 особа | пригноблює | пригноблюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пригноблюватиму | пригноблюватимемо |
2 особа | пригноблюватимеш | пригноблюватимете |
3 особа | пригноблюватиме | пригноблюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пригноблював | пригноблювали |
Жіночий рід | пригноблювала | |
Середній рід | пригноблювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пригноблюймо | |
2 особа | пригноблюй | пригноблюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пригноблюючи | |
Минулий час | пригноблювавши |