притула
ПРИТУЛА, и, ж., діал. Приміщення для худоби або для інших господарських потреб, прибудоване до хати; прибудова. Хати були в садках, і, як у кожному селі, деякі.. були під білою бляхою і з засібними [добротними] господарськими будинками та прибудинками, а решта під солом'яною стріхою з одним сарайчиком, або притулою, часто без огорожі навіть (Вільде, III, 1968, 95); Навколо [гуцульської] хати з тилу і причілків прибудовувались притули, де тримали овець (Нар. тв. та етн., 6, 1967, 48).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | притула | притули |
Родовий | притули | притул |
Давальний | притулі | притулам |
Знахідний | притулу | притули |
Орудний | притулою | притулами |
Місцевий | на/у притулі | на/у притулах |
Кличний | притуло | притули |