проникання
ПРОНИКАННЯ, я, с. Дія за знач. проникати. Твердість є здатність металу протистояти прониканню в нього іншого тіла (Метод викл. фрез. спр., 1958, 36); Проникання обміну й торгівлі в землеробство викликає спеціалізацію його, і ця спеціалізація все зростає (Ленін, 17, 1971, 114); Наші уявлення про обсяг проникання П. Тичини в поетику «Слова» розширює посмертно видана книга «В серці у моїм» (1971 ) (Рад. літ-во, 12, 1971, 16).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | проникання | проникання |
Родовий | проникання | проникань |
Давальний | прониканню | прониканням |
Знахідний | проникання | проникання |
Орудний | прониканням | прониканнями |
Місцевий | на/у прониканні | на/у прониканнях |
Кличний | проникання | проникання |