протилежність
ПРОТИЛЕЖНІСТЬ, ності, ж., часто у сполуч. із сл. цілковита, діаметральна, повна, пряма і т. ін. 1. тільки одн. Властивість за знач. протилежний 2. Йому вдалось так просто й яскраво змалювати протилежність інтересів тих, хто дав роботу, і тих, що мусять її брати, що навіть самому ця річ стала яснішою (Коцюб., II, 1955, 165); В перекладній літературі відомі випадки, коли ідейну суть оригінального твору чи окремих його місць викривлялося аж до невпізнанності, аж до протилежності (Рильський, IX, 1962, 89); Діалектична протилежність цих двох корінних властивостей усякого організму - мінливості й спадковості - є однією з основ органічної еволюції (Вибр. праці М. Г. Холодного, 1970, 426).
На протилежність кому, чому - на відміну від кого-, чого-небудь, всупереч комусь, чомусь. Соціалістична демократія на протилежність буржуазній не тільки проголошує права народу, але й гарантує їх реальне здійснення (Програма КПРС, 1961, 14).
2. Хто- або що-небудь, протилежні іншому за якостями, властивостями, ознаками. Недбай, кремезний, опецькуватий хлопець,.. був прямою протилежністю гостеві (Вас., І, 1959, 80); Петро Славчук був повною протилежністю Олегові Харкевичу .. Олег був мало не на цілу голову вищий за свого друга (Голов., Тополя.., 1965, 80); Коротко діалектику можна визначити, як учення про єдність протилежностей (Ленін, 29, 1972, 188); Соціалістична демократія - демократія нового, вищого типу. Вона докорінно відмінна від демократії буржуазної і в прямому розумінні є її протилежністю (Ком. Укр., 5, 1970, 72).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | протилежність | протилежності |
Родовий | протилежності, протилежности | протилежностей |
Давальний | протилежності | протилежностям |
Знахідний | протилежність | протилежності |
Орудний | протилежністю | протилежностями |
Місцевий | на/у протилежності | на/у протилежностях |
Кличний | протилежносте | протилежності |