прямокутник
ПРЯМОКУТНИК, а, ч. Чотирикутник, у якого всі кути прямі. Паралелограм, в якого всі кути прямі, називається прямокутником (Геом., І, 1956, 55); // Який має форму такого чотирикутника. Відзначені прямокутниками освітлених вікон, за станцією чорніли низькі корпуси (Шовк., Інженери, 1956, 372); Падали на зелене сукно барвисті прямокутники карт, даруючи одним багатство, а в інших відбираючи останнє (Тулуб, Людолови, І, 1957, 275); Сіра колона довгим прямокутником спускається в долину й поринає в молочному тумані (Кол., На фронті.., 1959, 6).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прямокутник | прямокутники |
Родовий | прямокутника | прямокутників |
Давальний | прямокутникові, прямокутнику | прямокутникам |
Знахідний | прямокутник | прямокутники |
Орудний | прямокутником | прямокутниками |
Місцевий | на/у прямокутнику | на/у прямокутниках |
Кличний | прямокутнику | прямокутники |