підданий
ПІДДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до піддати. Метал, підданий обробці ударами; Картопля, піддана впливу гамма-променів, може довго зберігатись, не проростаючи (Наука.., 12, 1956, 7).
ПІДДАНИЙ, ного, ч. Особа, яка перебуває у підданстві певної держави, влади, правителя. [Руфін:] Я знаю, за що гину. Коли підданий цезарської влади не служить цезарю - слугу такого убити цезар мусить. Так ведеться (Л. Укр., II, 1951, 507); [Адам Кисіль:] Його величність сподівається, що ви, як вірний слуга і підданий короля, докладете всіх зусиль, щоб спинити кровопролиття (Корн., І, 1955, 276); Слов'янські піддані турецького султана становили зовсім безправну частину населення імперії (Нова іст., 1957, 67); // заст. Особа, економічно залежна від кого-небудь. - Та який же то Золотаренко? - Кріпак, пане Петре, от, Сухомлинського пана підданий (Вовчок, І, 1955, 25); В байці [«Пан та собака» П. Гулака-Артемовського] розгорнуто картину сваволі й нелюдської жорстокості в поводженні кріпосників з своїми безправними підданими (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 45).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підданий | піддана | піддане | піддані |
Родовий | підданого | підданої | підданого | підданих |
Давальний | підданому | підданій | підданому | підданим |
Знахідний | підданий | піддану | піддане | піддані |
Орудний | підданим | підданою | підданим | підданими |
Місцевий | на/у підданому, підданім | на/у підданій | на/у підданому, підданім | на/у підданих |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підданий | піддані |
Родовий | підданого | підданих |
Давальний | підданому | підданим |
Знахідний | підданого | підданих |
Орудний | підданим | підданими |
Місцевий | на/у підданому, підданім | на/у підданих |
Кличний | підданий | піддані |