підозрілий
ПІДОЗРІЛИЙ, а, е. 1. Який викликає підозру, недовір'я. До кімнати увійшов рудий, вусатий здоров'яга, непевна, підозріла людина, як це примічав Щорс уже й раніше (Скл., Легенд. начдив, 1957, 46); Німці та поліцаї - злі, налякані та насторожені. Хапали кожного стрічного, хоч трохи чимось їм підозрілого (Коз., Листи.., 1967, 80); - Я можу пробути у вас не довше, як півгодини, інакше мій візит може здатись підозрілим декому з тутешніх людей (Мик., II, 1957, 381); // Який виражає підозру; підозріливий (про погляд, очі і т. ін.). Піймавши підозрілу посмішку на обличчі котрогось із хлопців, він уже сікається (Гончар, Тронка, 1963, 147); // на що. Якого підозрюють у якійсь хворобі. Хворих і підозрілих на захворіння скарлатиною слід.. госпіталізувати (Підручник дезинф., 1953, 83); // у знач. ім. підозрілий, лого, ч.; підозріла, лої, ж. Людина, яку підозрюють у чому-небудь. Перевіряють документи двоє поліцаїв, відштовхуючи підозрілих до вантажної машини, де порядкують військові (Ю. Янов., І, 1954, 167).
2. Те саме, що підозріливий. Обережний і зосереджений, стриманий і підозрілий, він волів більше мовчати (Рибак, Час.., 1960, 424); Дома симпатію всіх, навіть підозрілої і ревнивої Ольги, вже завоювала молода невістка (Коп., Лейтенанти, 1947, 170).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підозрілий | підозріла | підозріле | підозрілі |
Родовий | підозрілого | підозрілої | підозрілого | підозрілих |
Давальний | підозрілому | підозрілій | підозрілому | підозрілим |
Знахідний | підозрілий, підозрілого | підозрілу | підозріле | підозрілі, підозрілих |
Орудний | підозрілим | підозрілою | підозрілим | підозрілими |
Місцевий | на/у підозрілому, підозрілім | на/у підозрілій | на/у підозрілому, підозрілім | на/у підозрілих |