розпити
РОЗПИТИ див. розпивати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розіп'ю | розіп'ємо |
2 особа | розіп'єш | розіп'єте |
3 особа | розіп'є | розіп'ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розпив | розпили |
Жіночий рід | розпила | |
Середній рід | розпило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розіп'ймо | |
2 особа | розіп'й | розіп'йте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розпивши |
розпит
РОЗПИТ, у, ч. Дія за знач. розпитати, розпитувати. Ольга мало що чула з розпитів братиків (Кобр., Вибр., 1954, 157); Якусь хвилину вони дивилися один на одного, та зараз було не до розпитів (Жур., До них іде.., 1952, 16); // Запитання, яке вимагає відповіді, з'ясування. З дівчатами стоїть Катя. Обступили її з розпитами. Але Катя неохоче відповідала (Головко, І, 1957, 395); Через поріг Зненацька ступить хлопчик наш змужнілий І на усякі розпити жадливі Одповідатиме нам (Рильський, II, 1960, 305).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розпит | розпити |
Родовий | розпиту | розпитів |
Давальний | розпитові, розпиту | розпитам |
Знахідний | розпит | розпити |
Орудний | розпитом | розпитами |
Місцевий | на/у розпиті | на/у розпитах |
Кличний | розпите | розпити |